12 – 18 листопада тиждень обізнаності щодо перинатальної тривоги та депресії
Що таке «перинатальна депресiя та тривога» (PNDA)? Перинатальна депресiя та тривога (PNDA) виникають до та пiсля народження дитини. «Перинатальний» означає приблизно пiд час народження та переважно «постнатальний», що означає пiсля народження, оскiльки в деяких осiб симптоми можуть проявлятися пiд час вагiтностi або напередоднi народження дитини. Як правило, перинатальна депресiя та/або тривога виникають в перiод, коли стало вiдомо, що народиться дитина, а також упродовж року пiсля народження дитини. Іншi слова, якi можна використати для опису цього перiоду, включають «постнатальний», «антенатальний» або «пуерперальний».
У кого може розвинутися PNDA? PNDA виникає не тiльки в молодих матерiв. Це може статися з усiма типами батькiв: татусями та небiологiчними батьками, трансгендерними та рiзностатевими бiологiчними батьками, а також гестацiйними сурогатними матерями. Вихователi, прийомнi батьки та розширенi сiм’ї також можуть вiдчувати перинатальнi проблеми з психiчним здоров’ям, пов’язанi з появою нової дитини або малюка.
На що звернути увагу при PNDA Існує ряд речей, на якi ви можете звернути увагу, якщо вважаєте, що можете стати жертвою PNDA: • почуття занепокоєння бiльше, нiж зазвичай; • почуття, що ви не можете впоратися; • почуття надмiрного смутку; • почуття нiкчемностi; • вiдсутнiсть зацiкавлення в дитинi, партнерi чи друзях; • важкiсть пiд час виконання щоденних завдань; • постiйне занепокоєння; • вiдчуття змiн у апетитi; • вiдсутнiсть зосередженостi; • втрата iнтересу до сексу чи iнтимної близькостi; • тривалi перiоди дратiвливостi та гнiву. Якщо ви або хтось, про кого ви пiклуєтесь, вiдчуваєте щось iз перелiченого вище, особливо якщо це триває понад два тижнi, перш за все необхiдно зв’язатися з мiсцевим терапевтом, дитячою та сiмейною медичною сестрою або з гарячою лiнiєю PNDA за номером 1300 726 306
Ефективне лiкування Раннє звернення за допомогою у зв’язку з перинатальною депресiєю та тривогою може сприяти швидшому одужанню, а також зменшити вплив, який вона має на вас, вашу дитину та вашу групу пiдтримки (партнер, сiм’я та друзi). Існує широкий спектр пiдтримки, i першим кроком є розмова з терапевтом або дитячою та сiмейною медсестрою про будь-якi проблеми, якi у вас є в контекстi власного психiчного здоров’я. Вони можуть надати вам додаткову iнформацiю про доступну пiдтримку та вiдповiднi варiанти лiкування. Розкажiть про те, що вас турбує, вашому партнеру, друзям або членам сiм’ї, щоб вони знали про вашi думки та почуття, а також могли пiдтримати вас у цей перiод. Також може бути корисно спiлкуватися з iншими особами, якi пережили перинатальну депресiю та тривогу, що дасть змогу ознайомитися з їхньою особистою iсторiєю та побачити їхнє одужання як джерело натхнення при власнiй ситуацiї. Якщо ви вiдчуваєте, що не отримуєте бажаного рiвня обслуговування або що покращення не вiдбулося, звернiться до iншої особи.
